Бухарест зайняв останнє місце в оцінці Greenpeace прогресу 15 європейських міст у переході на стале опалення, розділивши це місце з Афінами та Римом.
Згідно з доповіддю організації, столиця Румунії страждає від надмірної залежності від газу, відсутності інтегрованої стратегії розвитку та повільного темпу модернізації будинків. Лідерами рейтингу стали Стокгольм, Париж та Вена завдяки довгостроковим стратегіям, інвестиціям у системи централізованого теплопостачання та заходам соціального захисту.
Копенгаген та Амстердам також демонструють прогрес, тоді як Будапешт, Прага, Берлін, Варшава та Брюссель перебувають на різних етапах неповного переходу.
Проблеми Бухареста: незважаючи на наявність розгалуженої мережі централізованого теплопостачання та програм підтримки вразливих домогосподарств, система працює неефективно й далека від відмови від викопного палива.
«Бухарест досі не встановив чіткий строк відмови від викопного палива для опалення, а три запланові газові ТЕЦ підвищують ризик довгострокової залежності від газу», — сказав координатор Greenpeace Алін Тынасе. «Тим часом рішення на кшталт геотермальної енергії, теплових насосів великої потужності та утилізації відпалювального тепла використовуються лише в обмеженій мірі».
Greenpeace вказав на успішні проекти в інших європейських містах: теплові насоси, теплоізоляція та сонячні установки знизили рахунки за енергію в Парижі, Відні та Мадриді, а системи power-to-heat у Берліні та Амстердамі скоротили залежність від коливань цін на енергоносії.
Організація підкреслює, що перехід вимагає чітких строків, обмежень на нові газові інвестиції та стратегічного використання доступного фінансування. Інструменти ЄС, такі як Фонд модернізації та Соціальний кліматичний фонд, могли б підтримати модернізацію житлових будинків та підвищення енергоефективності.
