У 1868–1869 роках Бухарест став місцем гострого адміністративного та міського конфлікту, пов'язаного з ініціативою польського кондитера А. В. Фіалковського облаштувати літній сад на невеликій площі біля Національного театру.
Мрія кондитера з Варшави
Фіалковський, вихідець з Польщі, бачив у цьому місці ідеальне місце для створення витонченого літнього саду — місця, де бухарестська еліта могла б відпочивати серед зелені та насолоджуватися його кулінарними творіннями. Проект починався з підвалу та партеру дому Торок, розташованого в стратегічному місці поруч із театром.
Адміністративний конфлікт
Однак ідея зустріла серйозний опір міських влад. Конфлікт був не лише особистим — це було зіткненням видінь розвитку центру Бухареста, між приватними інтересами підприємця та міським плануванням. Влади боялися, що приватний сад порушить архітектурний вигляд площі та обмежить доступ публіки.
Невиконаний проект
Зрештою, мрія Фіалковського так і не була реалізована. Його сад залишився лише епізодом в історії старого Бухареста — ще однією історією про конфлікт між амбіціями підприємців та міським розвитком XIX століття. Сьогодні ця історія нагадує нам про те, як формувався вигляд столиці.
